Open Banking по-українськи: які продукти можуть з’явитися першими після запуску регульованої моделі
Матеріал підготовлено у партнерстві з PayForce
Національний банк України влітку 2025 року затвердив правила відкритого банкінгу, давши ринку пів року на підготовку до офіційного старту. Відтак взаємодія банків і фінтех-компаній має перейти від поодиноких або добровільних інтеграцій до масштабованих стандартів із формалізованими вимогами до кіберзахисту, роботи з даними та юридично визначених механізмів клієнтської згоди. Хоча масовий ринок продуктів очікують ближче до кінця 2026 року, нове регулювання вже створює умови для появи перших сервісів.
Чому це стало можливим саме тепер
У липні 2025 року НБУ ухвалив Положення про відкритий банкінг постановою №80 від 25 липня 2025 року (набрало чинності з 1 серпня 2025-го). Документ визначає, як користувач надає та відкликає згоду на доступ до даних, як мають взаємодіяти учасники ринку — банки як ASPSP та фінтехи як AISP/PISP — і якими повинні бути спеціалізовані API, стандарти безпеки та наглядові вимоги.
Регуляторне рішення стало завершенням імплементації норм Закону України «Про платіжні послуги» та адаптації європейської директиви PSD2. Станом на початок 2026 року банки тестують інтерфейси, фінтех-компанії готуються до авторизації як надавачі платіжних послуг, а регулятор відстежує темпи впровадження. Очікування щодо масового запуску — до кінця 2026 року, залежно від готовності банківських API та попиту з боку користувачів.
У партнерському блоці PayForce зазначає, що має досвід впровадження транзакційних сервісів, віддаленої ідентифікації та рішень для дистанційного обслуговування, а також наголошує на відповідності практикам інформаційної безпеки (зокрема ISO 27001 і PCI DSS).
П’ять сервісів, які можуть запуститися найшвидше
1) Агрегація рахунків: «усі банки в одному застосунку»
Одним із перших масових кейсів називають агрегацію рахунків. Користувач зможе переглядати рахунки в різних банках у єдиному інтерфейсі, а дані оновлюватимуться через стандартизовані API. Це зменшить потребу в скрейпінгу або ручному введенні інформації та перенесе контроль доступу до даних безпосередньо в руки клієнта.
Найбільший попит очікують з боку підприємців, які працюють із кількома банками, фіндиректорів малого бізнесу та клієнтів із розподіленими активами.
2) A2A-платежі та ініціювання платежів (PISP): альтернатива картковим сценаріям
Наступний важливий напрям — платежі «з рахунку на рахунок» (A2A), які фінтех-сервіси зможуть ініціювати без прив’язки до карток і без ручного введення реквізитів. Це відкриває можливості для швидших оплат в e-commerce, регулярних списань, а також B2B-переказів між компаніями — потенційно з нижчою комісією, ніж у класичних карткових схемах.
У матеріалі наголошується, що конкуренція між банками може зміститися в бік якості UX та швидкості транзакцій, адже користувачі отримають більше альтернатив.
3) Миттєвий скоринг на основі транзакційних даних
Open Banking також дає підґрунтя для скорингу в реальному часі: за згодою клієнта кредитор може отримати історію операцій і оцінити платоспроможність на основі фактичного cash flow, а не довідок або декларативних даних. Автори матеріалу вважають, що це особливо актуально для ФОП і малого бізнесу, де швидкість ухвалення рішення часто критична.
Крім швидкості, підхід із транзакційними даними може посилити точність ризик-моделей і знизити ймовірність шахрайства, що важливо в умовах розширення доступу до фінансових даних.
4) Embedded Finance: фінансові функції всередині нефінансових платформ
Ще один ранній сценарій — розвиток embedded finance, коли фінансові сервіси «вбудовуються» в бізнес-платформи. У прикладах із матеріалу йдеться про маркетплейси, які зможуть ініціювати оплату без переадресації в банк, SaaS-продукти, що пропонуватимуть фінансування під потреби користувача, або бухгалтерські сервіси, які здійснюватимуть платежі через API.
Очікуваний ефект — менше тертя в користувацькому шляху та поява нових моделей монетизації для нефінансових компаній.
5) Фінансові менеджери та аналітика для бізнесу
Для МСБ значущим продуктом можуть стати сервіси управління фінансами на базі агрегованих даних: аналітичні панелі, контроль руху коштів і більш структурований огляд фінансового стану компанії. У перший рік, за прогнозом матеріалу, йтиметься переважно про базові дашборди, які згодом можуть перерости в повноцінні інструменти для управлінських рішень.
Які рішення можуть з’явитися пізніше
Автори підкреслюють, що перший рік після старту регулювання навряд чи стане «миттєвою революцією»: не всі банки одразу відкриють повний функціонал API, а інтеграції на старті здебільшого будуть базовими. Водночас поєднання конкуренції за клієнтський інтерфейс і стандартизованого доступу через API має закласти фундамент для швидшого розвитку протягом наступних років.
Серед сервісів, які потребують глибшої інтеграції, згадується, зокрема, альтернатива копіюванню IBAN — механізми ініціювання платежу без ручного введення реквізитів, що може зменшити кількість помилок і пришвидшити масові виплати для корпоративних клієнтів.
Окремий блок стосується безпеки: відкриття API та легальний обмін даними, за задумом реформи, можуть підсилити AML/фінмоніторинг, поліпшити перевірку походження коштів і ризик-скоринг. У цьому контексті важливу роль відводять технологічним провайдерам, які постачають інфраструктуру — від стандартизованих API до модулів ідентифікації, управління ризиками та сертифікованих систем безпеки.
Кому це дає найбільші можливості
У матеріалі підсумовують: перевагу отримають ті гравці, які першими зможуть запропонувати користувачам зручні, безпечні й добре інтегровані сервіси. Банки боротимуться за клієнтський досвід і швидкість запусків, фінтехи — за інноваційні сценарії в партнерстві з фінансовими установами, а технологічні вендори — за ключову роль у побудові інфраструктури відкритого банкінгу.