Відкритий банкінг в Україні: одна кнопка для всіх рахунків і не тільки
В Україні з 1 серпня запрацював механізм відкритого банкінгу, який дозволяє банкам і небанківським надавачам фінансових послуг — за згоди клієнта — надавати стороннім провайдерам доступ до даних про рахунки. Як пояснює профільне видання «Мінфін», нові правила передбачають обов’язок для всіх банків та небанківських фінустанов відкрити API, аби конкуренти могли підключатися і будувати на їхній основі власні сервіси.
Що таке відкритий банкінг
Відкритий банкінг — це модель обміну фінансовими даними між учасниками ринку через спеціальні інтерфейси (API). Ключовий принцип — добровільність: передавання інформації можливе лише тоді, коли клієнт сам цього хоче, у визначеному ним обсязі та тільки тим компаніям, які він обере. Якщо користувачу такий функціонал не потрібен, для нього нічого не змінюється.
Запровадження відкритого банкінгу відбувається в межах імплементації європейських норм про платіжні послуги та відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Провідна аналітикиня з ІТ Райффайзен Банку Олена Зюзіна називає цей крок одним із найінноваційніших для банківського сектору за останні роки: за її словами, ринок рухається від «закритої» моделі обслуговування в межах одного банку до ширшої фінансової екосистеми.
Які сервіси може отримати клієнт
Єдиний застосунок для різних банків
Одна з найочевидніших переваг — можливість підключати картки різних банків до одного застосунку і керувати ними в одному місці: здійснювати перекази, поповнення, переглядати історію транзакцій.
Подібні інтеграції частково з’являлися і раніше — зокрема, у ПриватБанку та monobank. Тепер очікується, що таких рішень стане більше, хоча учасники ринку визнають: технічне доопрацювання потребує часу.
Голова наглядової ради RwS bank Михайло Відякін повідомив, що банк планує розвивати мобільний застосунок із використанням можливостей відкритого банкінгу протягом 2026 року, підкреслюючи необхідність ретельного аналізу клієнтського шляху та тестування безпеки.
В Unex Bank також заявляють про зацікавленість у підключенні й керуванні картками інших банків у своєму застосунку. Голова правління Іван Світек зазначив, що команда аналізує технічні та регуляторні вимоги та паралельно опрацьовує рішення з безпеки й зручності користування, однак запуск сервісу заплановано на пізніший період через значний обсяг підготовки.
Схожі плани, за словами представника команди цифрової взаємодії та методології Юрія Пономаренка, розглядає і ОТП Банк: там вивчають можливість відображення карток інших банків і управління ними. Райффайзен Банк, як зазначається, також аналізує всі аспекти впровадження такого функціоналу.
Інструменти контролю бюджету
Очікується поява небанківських фінансових сервісів, які не обмежуватимуться операціями з рахунками. Йдеться, наприклад, про застосунки для фінансової аналітики: користувач зможе під’єднати свої картки, а сервіс підсумує витрати за місяць, розподілить їх за категоріями, покаже використання кредитних коштів тощо.
Простіше кредитування — але лише за бажанням клієнта
Доступ до ширшої фінансової картини (доходи, витрати, поточні зобов’язання) може спростити для банків і фінкомпаній оцінку платоспроможності позичальника. Це, за логікою ринку, може впливати і на кредитні ліміти, і на персоналізовані пропозиції.
Водночас підкреслюється: відкриття даних — добровільне. Якщо клієнт не хоче передавати інформацію третім сторонам, він може не надавати такого доступу.
Чи зачіпає це банківську таємницю
Відкритий банкінг не скасовує банківської таємниці й не означає передачу даних у державні органи — йдеться про обмін інформацією між фінансовими установами в межах установлених правил. Податковий консультант Михайло Смокович у коментарі, на який посилається «Мінфін», наголошує: банківська інформація залишається в контурі регуляторного управління, а сам режим банківської таємниці не переглядається.
Ризики шахрайства: що змінюється
Усі установи, які захочуть працювати з відкритим банкінгом, мають пройти авторизацію в Національному банку України. Смокович пояснює: для банків цей процес простіший, для інших компаній — складніший, тож «будь-хто» не зможе отримати доступ до персональних даних. Заступник голови НБУ Олексій Шабан також підкреслює: авторизація регулятора має бути ключовим маркером довіри.
Водночас учасники ринку визнають, що теоретичні ризики залишаються — насамперед через фішинг. Іван Світек застерігає, що шахраї можуть намагатися заволодіти токеном доступу через фейкові сайти або інші методи соціальної інженерії. Серед базових порад — перевіряти домен і сертифікати провайдера, увімкнути сповіщення про запити доступу та транзакції, не користуватися публічним Wi‑Fi для фінансових операцій, регулярно змінювати паролі й застосовувати багатофакторну автентифікацію.
Михайло Відякін додає: важливо користуватися лише ліцензованими застосунками та уважно читати, які саме дозволи запитує сервіс. Будь-які дзвінки чи повідомлення з проханням «надати доступ до рахунків» від імені банку або фінтех-компанії він називає «червоним прапорцем».
Водночас Юрій Пономаренко звертає увагу на європейську статистику: за його словами, рівень шахрайства в платежах, пов’язаних із відкритим банкінгом, помітно нижчий, ніж у карткових транзакціях.
Як це вплине на банківський ринок
На думку Михайла Відякіна, відкритий банкінг створює виклик для середніх і малих банків: великі гравці, маючи більше ресурсів, швидше запустять «суперзастосунки», які зберуть фінанси клієнта з різних банків в одному інтерфейсі. У такому сценарії, якщо користувач бачить усі рахунки в застосунку великого банку і отримує там вигідні пропозиції, він може й надалі обирати саме цього гравця для основного обслуговування.
Разом із тим Відякін вказує і на потенційні можливості для менших установ: нижчі бар’єри входу можуть стимулювати фінтех і невеликі банки створювати нішеві продукти, інтегруючись у спільну екосистему.
Іван Світек, зі свого боку, вважає, що саме малі банки можуть отримати перевагу — завдяки гнучкості та спеціалізації. За його словами, єдині стандарти API дозволяють підключатися до рахунків клієнтів і пропонувати додаткові сервіси навіть новим стартапам — від аналітики витрат до автоматизованого планування.
Європейський досвід, як зазначає Юрій Пономаренко, загалом свідчить, що відкритий банкінг не є загрозою для стабільності системи. Натомість він може прискорити появу спільних інноваційних продуктів банків і фінтех-компаній та дати клієнтам нові інструменти керування фінансами.